|
КЛУБ ЗНАМЕНИТЫХ ХАРЬКОВЧАН
Вона заслуговує на статус Почесного Харків’янина
В цьому році бібліотечна громадкість відмічатиме 130-річчя від дня народження визначного бібліотекознавця Любові Борисівни Хавкіної, яка народилася у Харкові 24 квітня 1871 р. На Україні у Харкові розпочалася
і діяльність вченого у громадській бібліотеці (тепер ХДНБ ім. В.Г. Короленка).
Померла Л.Б. Хавкіна у 1949 році у Москві.
Місце, яке посіла Любов Борисівна у культурному та громадському житті Харкова, стає відомим далеко за його межами. У бiбліотечних колах вона здобула авторитет завдяки книгам з питань бібліотекознавства, серед яких особливо виділяються «Библиотеки, их организация и техника» (1904), «Руководство для небольших библиотек» (1911), «Книга и библиотека» (1918). За першу книгу вона отримує подяку від Російського бібліографічного товариства, яке назвало Хавкіну «засновником російського бібліотекознавства», золоту медаль на Міжнародній виставці у Льєжі.
Не менш важливою є просвітницька та культурно-громадська робота Хавкіної. Вона висвітлювалася на урочистому засіданні, присвяченому 25-річчю діяльності Любові Борисівни (1915 р.).
Вибором свого життєвого напрямку, становленням як педагога-просвітителя Л.Б. Хавкіна зобов’язана перш за все Х.Д. Алчевській. Почавши свій трудовий шлях у народній школі, вона через десять років була удостоєна срібної медалі на «Олександрівській стрічці» та адреси від вчителів в ознаку визнання її просвітницьких заслуг.
Історія Харківського товариства грамотності — одна з сторінок діяльності Хавкіної. Створене за участю найвизначніших діячів української та російської науки i культури, Харківське товариство грамотності дбало про відкриття закладів для найбідніших прошарків населення, намагалося задовольнити потреби народу у книзі.
У 1890 р. професор В.Я. Данилевський запропонував відкрити безплатну читальню для народу, а 31 березня 1891 р. на загальних зборах ХТГ був вибраний комітет для її організації, членом якого стала i Л.Б.Хавкіна. Читальня була відкрита 1 грудня 1891 р. Хавкіна згадує: «Я працювала в той час у Харкові. Безплатні бібліотеки були організовані Харківським товариством грамотності, i я брала найближчу участь в її організації...». У зв’язку з 10-річчям першої читальні Л.Б. Хавкіну вибирають членом ювілейної комісії, i вона проводить анкетування серед читачів, наслідки якого аналізуються у ювілейній доповіді.
Виявлена участь Хавкіної Л.Б. у створенні «Народної енциклопедії
наукових i прикладних знань» (1912 р.). Ініціатором цього посібника був В.Я.Данилевський. Любов Борисівна увійшла до редакційної комісії. До її обов’язків входило складання статей, їх редагування, переговори стосовно видання енциклопедії з І.Д.Ситіним.
У Товаристві грамотності розгорнувся дослідницький талант Любові Борисівни. Разом з членами спеціальної комісії вона обстежує i аналізує діяльність сільських бібліотек Харківської губернії (обстежено 228), готує звіт Харківському губернському земству «Бібліотеки-читальні Харківської губернії за даними досліджень 1900-1902 pp.».
Знайдені матеріали розповіли про участь Л.Б. Хавкіної у з’їзді з питань організації розумних розваг для населення Харківської губернії (1915 р.). На з’їзді вона виступила з вітальним словом як секретар курсів з бібліотечної справи при Університеті ім. А.Л. Шанявського, брала активну участь у роботі секцій, прочитала доповідь «Народні бібліотеки», доповнюючи її демонстрацією матеріалів (діаграмами, даними про склад слухачів i т. ін.).
Після 1916 року розпочала роботу комісія з позашкільної освіти ХТГ, яка поставила питання про улаштування бібліотечних курсів у Харкові. Вони були організовані у 1918 р. i поклали початок професійній підготовці бібліотекарів. Програма навчання слухачів охоплювала різні проблеми бібліотекознавства, бібліографії та книгознавства. Курси закінчувалися лекцією Л.Б. Хавкіної про особливості публічних бібліотек у передових країнах.
Хавкіна завжди мріяла про участь громадськості у бібліотечній справі. Вона розповідала бібліотекарям Харкова про Російське бібліотечне товариство у Mocквi i пропонувала відкрити його філію у Харкові. Докладно цю думку виклав у своїй доповіді Дидрихсон Л.А. «Русское библиотечное общество и его значение для библиотечного дела в Харькове». Ідею підхопили більшість діячів книжкової культури міста, бібліотекарі Громадської бібліотеки, i в 1917 році філія почала працювати у Харкові. Харків був одним з перших міст України, де за прикладом російських бібліотекарів було відкрито таке товариство.
Великою багатогранністю відзначається діяльність Любові Борисівни в Харківській громадській бібліотеці. Тут сформувалися її погляди на розвиток бібліотечної справи, визначилися основні завдання з питань бібліотекознавства. Саме тут вона підготувала свої фундаментальні праці, прагнула до впровадження зарубіжного досвіду в практику вітчизняних бібліотек, надавала уваги новим формам роботи, багато докладала зусиль до створення нових відділів ХГБ — бібліотекознавства, музичного, дитячого.
Л.Б. Хавкіна так згадує ті роки: “Мені пощастило працювати у найбільш передовій на той час бібліотеці, яку очолював великий вчений i громадський діяч, професор Д.І. Багалій, згодом академік».
Хавкіна Л.Б. була безпосереднім учасником всіх основних подій в житті бібліотеки. 10-річчя, 15-ти річчя, 25-ти річчя, 30-ти річчя з дня її заснування, а також святкування у зв’язку з переїздом ХГБ до власного приміщення. Це дозволило їй стати не лише свідком, але и своєрідним «літописцем» бібліотеки. У статтях, складених до цих дат, вона прагнула показати різні етапи розвитку бібліотеки, висвітлити багатоаспектну діяльність ХГБ, історію створення багатьох її відділів.
Любов Борисівна уважно стежила за станом бібліотечної справи за кордоном, творчо осмислювала досвід i робила його здобутком бібліотечної громадськості. Знання іноземних мов давало їй можливість знайомитися з роботами про бібліотечну справу зарубіжних країн в оригіналі. Результатом вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду в організації бібліотечної справи стало видання Л.Б. Хавкіною універсальних посібників з бібліотечної справи.
У жовтні 1916 року на ювілейному засіданні ХГБ, присвяченому 30-річчю з дня заснування бібліотеки, Л.Б.Хавкіна виступила з доповіддю «Шляхи подальшого розвитку бібліотеки».
3 особливою гордістю Хавкіна як історик Громадської бібліотеки згадує про її кадри. В «Кратком очерке деятельности Харьковской общественной библиотеки за 25 лет» Любов Борисівна називає ряд осіб, які своєю енергією та відданістю справі сприяли відкриттю i розвитку бібліотеки. Це Гурський А.А., Ходолій Н.Н., Гредескул Н.А., Данилевський В.Я., Багалій Д.І. та інші. 3 повним правом до цієї плеяди можна віднести i саму Любов Борисівну.
Л. Хавкіна досить довго працювала в Україні i зробила значний внесок
у розвиток українського бібліотекознавства. Перебуваючи в Росії, вона завжди прагнула відвідувати українські бібліотеки.
Напередодні 35-річчя своєї бібліотекознавчої діяльності, у березні 1925 року, Хавкіна Л.Б. відвідала провідні бібліотеки Одеської, Київської, Харківської областей. Матеріали про відвідування Хавкіною харківських бібліотек не знайдені у зв’язку з вивозом архіву ХДНБ під час Великої Вітчизняної війни. Свої враження від поїздок вона виклала у доповіді «Про бібліотеки України» на зборах інституту бібліотекознавства у Москві. Тут же було оформлено i куточок «Бібліотеки України».
Від’їздивши з Харкова до Москви Хавкіна Л.Б. не припиняє свої життєві, ділові i творчі контакти з рідним містом i бібліотекою.
Харків може по праву пишатися видатним бібліотекознавцем, громадським діячем, автором цінних наукових праць з бібліотечної справи Любов’ю Борисівною Хавкіною.
На жаль, її ім’я до цього часу не було присвоєне жодній бібліотеці Харкова. Немає також i меморіальної дошки i, напевно, Любов Борисівна заслуговує на статус Почесного Харків’янина.
Наталія Капустіна, Алла Перепеча,
ХДНБ ім. В.Г. Короленка
|
